радісний

радісний
-а, -е.
1) Який відчуває радість із приводу чого-небудь. || Який виражає радість. || Який має веселу вдачу; життєрадісний.
2) Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. || Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. || Викликаний радістю. || у знач. ім. ра́дісне, -ного, с. Те, що сповнене радості.
3) кому, розм., рідко. Який викликає у кого-небудь радість, тішить (про особу, предмет, подію і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "радісний" в других словарях:

  • радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… …   Словник синонімів української мови

  • радісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • радісний — [ра/д існией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • життєрадісний — а, е. Який любить життя, завжди радісний, веселий. || Який виражає радість, веселість …   Український тлумачний словник

  • життєрадісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • радісність — ності, ж., рідко. Стан за знач. радісний 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • радісно — Присл. до радісний 1), 2). || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • життєрадісний — [жиет :еира/д існией] м. (на) сному / с(‘)н ім, мн. с(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • благовісний — а, е. Який несе добрі вісті, віщує добро; радісний …   Український тлумачний словник

  • життєрадісність — ності, ж. Властивість і стан за знач. життєрадісний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»